ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої

освіти у 2023/2024 навчальному році

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНІ МОВИ

Вивчення іноземних мов у 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься

за декількома Державними стандартами та типовими освітніми програмами:

 для учнів 1 – 4 класів за новим Державним стандартом початкової

освіти, затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, та

Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко,

і Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;

для учнів 5-6 класів за Державним стандартом базової та повної

загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020

№898, Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН

19 лютого2021 за №235 та модельними навчальними програмами яким наказом

МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України».

Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів

загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І.,

Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М.,

Кіор Т. М.).

Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів

загальної середньої освіти (авт. Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С.,

Унгурян І. К., Яковчук М. В.).

Друга іноземна мова. 5-9 класи

Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для

закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова

С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра

О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.).

для учнів 7 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної

загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада

2011 року №1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої

освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), розробленою на виконання Закону

України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408;

для учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної

загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада

2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на

виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від

20.04.2018 № 407 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493).

Організація навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно

до нового Державного стандарту базової середньої освіти здійснюватиметься

згідно з новою Типовою освітньою програмою затвердженою наказом

МОН 19 лютого2021 за №235 та модельними навчальними програмами яким наказом

МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України».

Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих

курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси

варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що

відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до

навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий

освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх

галузей.

Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може

розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих

курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж

визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними

навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів,

білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом

упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх

галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та

в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової

навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й можуть

застосовувати таку, що найкраще реалізує їхню методику навчання та

компетентнісний потенціал предмета «Іноземні мови». Програма не обмежує

самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі та

розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів

навчання. Із переліком рекомендованої літератури можна ознайомитися на сайті

Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та на сайті Інституту

модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

Кризові події в усьому світі та Україні зокрема, як-от: пандемія COVID-19,

карантини з різних причин та воєнний стан стали стресом для всіх учасників

освітнього процесу. Швидкий перехід до нових режимів роботи, використання

сучасних інформаційно-комунікаційних технологій разом з різними

психологічними та емоційними станами учителів та учнів стали викликами для

освіти кінця другого десятиліття 21-го сторіччя. Вагомого значення у такій

ситуаціі набуває питання створення безпечного та комфортного освітнього

середовища для забезпечення якісного учіння та навчання, розвиток

компетентностей та забезпечення підтримки, як учнів, так і вчителів.

Досягнення цих завдань реалізується за активної взаємодії вчителів, учнів,

адміністрації закладів загальної середньої освіти та батьків, а також за наявності

відповідних технічних можливостей та розуміння низки новітніх методик та

навчальних стратегій, зокрема:

дистанційне навчання яке здійснюється поза традиційним аудиторним

простором і часом. Навчальні матеріали спеціально розроблені для онлайн

навчання та, зазвичай, надаються за допомогою системи керування навчанням.

Таке навчання може залучати учнів з усього світу.

віддалене (онлайн) навчання подібне до дистанційного навчання, не

вимагає фізичної присутності учнів і вчителів у класі. Віддаленене навчання,

зазвичай, є тимчасовим і є відповіддю на надзвичайні ситуації, коли безпека

учнів і вчителів знаходиться під загрозою. Віддаленене навчання, як правило,

повторює очні уроки та пропонується учням того ж самого класу чи школи.

Онлайн навчання - це будь-який тип навчання, який є веб-орієнтованим, тобто

здійснюється через Інтернет. Може залучати учнів звідусіль.

Задля розуміння особливостей віддаленого навчання необхідне

опанування педагогічними працівниками новими інструментами, новітніми

методиками та стратегіями віддаленого навчання; використання різноманітних

форм та прийомів, що допоможуть учням самостійно мислити, ефективно

спілкуватися, співпрацювати та творити в умовах кризових та надзвичайних

ситуацій, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей

за трудовою дією або групою трудових дій відповідно до професійного

стандарту, адаптування компетентностей до умов віддаленого навчання та

використання поширених сучасних підходів до освітнього процесу.

Для успішної організації віддаленого навчання необхідне розуміння та

усвідомлення особливостей безпечного та ефективного освітнього середовища,

використання синхронного та асинхронного віддаленого навчання, з’ясування

необхідних комунікативних підходів до навчання мови які можна застосувати у

віддаленому контексті, зосередження особливої уваги на перевернутому

навчанні, підході, який швидко набуває популярності в освіті, визначення

відмінностей та схожості у віддаленому та очному плануванні уроків, організації

уроку та управлінні ресурсами/матеріалами, знаходження шляхів інтеграції

соціально-емоційного навчання в школах України.

Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів

оцінювання за рішенням педагогічної ради.

Формувальне оцінювання, окрім рівневого або бального може

здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання

вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника

спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів

тощо).

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти

є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів

опанування та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій

навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання,

завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й

повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із

фронтальною роботою класу.

Тематичне оцінювання.Тематичне оцінювання пропонується здійснювати

на основі поточного оцінювання з урахуванням проведених діагностичних робіт.

Систему (кількість та зміст) діагностичних робіт учитель визначає самостійно

залежно від навчальної ситуації, та, у разі потреби, вносить зміни до календарно-

тематичного плану.

Діагностична робота проводиться з метою:

- визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною

частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання;

- виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів;

- коригування навчального процесу;

- прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування

програмовим матеріалом.

Діагностична робота може бути комплексною або складатися з певного

формату завдання: лексичні, граматичні тести, завдання для перевірки рівня

сформованості чотирьох видів мовленнєвої діяльності (сприймання усної

інформації, письмового тексту, усна взаємодія та продукування,

письмова/онлайн взаємодія).

У класному журналі в графі «Зміст уроку» фіксується проведення

діагностичної роботи, відповідний бал / рівень – поряд із прізвищем

учня / учениці.

Фіксація оцінки за ведення зошита у класному журналі здійснюється за 12-

бальною або рівневою шкалою. 

Семестрове оцінювання. Семестрове оцінювання (контроль) здійснюється на

основі контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві

досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня

засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й

підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше двічі на

рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі

програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу,

розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу

реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що

«Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись

у формі тестування. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання

проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться на основі

тематичного оцінювання та оцінок контролю груп загальних результатів.

Під час укладання календарно-тематичного плану вчитель визначає дату

проведення перевірки рівня сформованості певної групи загальних результатів

(контроль аудіювання; контроль говоріння; контроль читання; контроль письма).

Семестровий контроль може бути комплексним та проводитись у формі

тестування. Наприклад, контроль аудіювання + контроль читання або (у 5 класі)

контроль аудіювання + контроль читання + контроль письма. Рішення про

проведення комплексного контролю приймає вчитель в залежності від

об’єктивних умов здійснення освітнього процесу.

Факт проведення контролю зазначається в класному журналі в графі

«Зміст уроку». Оцінка за роботу фіксується без дати після останньої тематичної

оцінки в семестрі. У разі, якщо учень / учениця отримав / отримала оцінку на

уроці, то вона фіксується на сторінці «Облік навчальних досягнень здобувачів

освіти». 

У разі відсутності учня / учениці на уроці, оцінка за контроль певної групи

загальних результатів ставиться на основі педагогічного спостереження

впродовж семестру.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальної оцінки результатів

навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт як правило не

проводяться.

У 2023/2024 навчальному році оцінювання та фіксація результатів

навчальних досягнень учнів 7 – 11 класів закладів загальної середньої освіти

здійснюється за інструктивно-методичними рекомендаціями минулих років.

Основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних

мов єдині для будь-якого контексту: офлайн, онлайн, чи гібридно, синхронно

чи асинхронно.

Кожен вчитель володіє інформацією, які ресурси доступні його учням.

Щоб обрати найкращий підхід до оцінювання для вчителя і учнів варто

відповісти на наступні питання:

Яка мета оцінювання? Наприклад, можна оцінювати учнів для того, щоб:

• вирішити який клас/рівень підходить учню;

• визначити напрямок навчання;

• отримати дані щодо прогресу учня;

• зробити зріз знань.

Що саме необхідно оцінювати?

Яка саме інформація необхідна для досягнення визначеного результату?

Наприклад, необхідно визначити рівень розвитку навички читання, або дати

оцінку його/її спроможності використовувати якесь конкретне вміння, скажімо

робити презентацію.

Який найкращий шлях для отримання визначеної інформації?

В принципі, вчитель має знайти баланс між різними, буває розбіжними,

факторами оцінювання як то:

Чіткість. Чи обраний метод оцінює необхідні вміння та навички? Дати

завдання прочитати в голос абзац тексту підходить для визначення рівня вимови

учня. Втім, таке завдання не надасть вичерпну інформацію щодо інших аспектів

мовленнєвої компетентності говоріння, таких як використання повних речень,

вміння підтримувати бесіду, влучне застосування словникового запасу та

граматичних конструкцій під час говоріння.

Надійність. Максимальна точність результату оцінювання досягається

шляхом зменшення факторів, що можуть викривити результат оцінювання.

Одним з таких факторів можуть бути набуті знання учня з теми. Наприклад,

може виявитись разюча різниця в результатах усного тестування учня, якщо в

одному випадку дати йому/їй завдання описати рідне місто, а у другому

поділитись своїми думками щодо незнайомої або нецікавої теми.

Доцільність. Наскільки аспект оцінювання наближений до використання

англійської мови у життєвих ситуаціях? Чи сприймає учень оцінювання

доцільним для його життя, самореалізації, подальшої трудової діяльності,

громадянської активності, навчання?

Вплив. Чи обраний метод оцінювання має позитивний або негативний

вплив на навчання та розвиток учня? Чи стимулює він учня до продовження

навчання та покращення знань?

Практичність. Будь-яка ситуація має обмеження в часі та ресурсах, що

суттєво впливає на оцінювання. Наприклад, дати завдання учню написати есе та

здати електронну версію в певний проміжок часу є чітким, надійним та

доцільним оцінюванням, але, якщо учень не має доступу до ПК, і буде

виконувати завдання на смартфоні, то таке оцінювання стає непрактичним і

ненадійним.

Підсумкове оцінювання. Підсумкове оцінювання полягає у тому, щоб

дати оцінку результатам навчання учня в конкретний момент навчального

процесу. Воно може втілюватись у коротких тестових роботах, тематичних,

семестрових та річних контрольних, оцінюванні окремих завдань.

Важливо готувати учнів до оцінювання, тому перед тестуванням або

перевіркою знань необхідно виділити час на те, щоб учні ознайомились з

форматом оцінювання, щоб вони знали що саме буде оцінюватись і з якою

метою. Необхідно впевнитись, що учні розуміють поставлені завдання та

правила, мають вдосталь можливостей для практики до оцінювання.

Відкрите оцінювання: тобто учень можете використовувати будь-які

тексти або матеріали, які стануть в потребі, зазвичай проводиться протягом

довшого проміжку часу (48 годин або навіть декілька днів). Часто учневі

потрібно проводити дослідницьку діяльність та залучати онлайн ресурси. Такі

завдання, зазвичай, найбільш наближені до використання іноземної мови у

життєвих ситуаціях, наприклад, академічне письмо вимагає від учня вмінь

знайти та опрацювати інформацію, оформити посилання на відповідні

використані джерела.

Проєктні завдання: можуть втілюватись у різних форматах, таких як

презентації, створення листівок, постерів, та інше. Під час такого оцінювання

визначається не тільки рівень володіння мовою, а і навички 21 століття, такі як

співпраця, комунікація, креативність.

Учнівське портфоліо: паперові чи цифрові портфоліо - це відображення

розвитих навичок учня, з наведеними прикладами його/її робіт, що спонукає

вчителя надати відгук та резюме щодо процесу навчання учня, та розвиває

учнівську самостійність, підприємливість та розвиває критичне мислення.

Формувальне оцінювання. Навчальна практика вимагає від вчителя

постійного збору даних щодо рівня володіння мовою учнем - що він/вона осягнув

та вміє робити. Іншими словами - необхідне формувальне оцінювання, що

спрямоване на формування напрямку навчання учня через аналіз його/її навичок

на даний момент, визначення цілей та етапів навчального процесу, а також

параметрів успішного досягнення завданих цілей. Іншими словами це

визначення відповідей на питання “Де я?”, “Що далі мені необхідно вивчити?”,

“Як виглядає досягнення цілей?”. Таким чином створюється постійна взаємодія

між учнем і вчителем, регулярні та конструктивні коментарі від вчителя щодо

успіхів учня допомагають учневі ефективно просуватись у розвитку та навчанні.

Щоб учні були успішні їм необхідно розуміти що вони вже засвоїли і якими

навичками в якій мірі володіють.

Спостереження: створення ситуації в яких вчитель має можливість

спостерігати за невимушеним використанням учнями мови, наприклад, групова

або проектна робота.

Швидкі тести: автоматизовані тести (на різноманітних ресурсах та

вебсайтах), або короткі тести на пройдений матеріал спонукають взаємодію з

учнями й надає можливість продемонструвати набуті знання.

Опитування: самоаналіз учня надає можливість не тільки розвивати

навички 21 століття, такі як критичний аналіз, але і створює простір для

формувального оцінювання та взаємодії з вчителем або/та учнями, надає учневі

відчуття відповідальності за своє навчання. Може бути у форматі опитувальника

чи списку стверджень типу “я можу” зі шкалою оцінювання.

Мікротексти: короткі письмові завдання, такі як, завершити речення,

написати визначення, створити список, навіть використання чату для обговорення

теми, дає змогу учневі продукувати письмову взаємодію на основі якої можна

проаналізувати досягнення учня у сфері письма.

Оскільки формувальне оцінювання має бути безперервним та постійним,

рекомендується вчителю мати бланки для формувального оцінювання та

регулярно їх заповнювати (наприклад, раз на семестр, раз на чверть). У бланку

можуть відображатись такі пункти як: ключові компетентності; обʼєм

граматичних конструкцій та словникового запасу; критерії успіху; подальші

кроки; коментарі вчителя.

З наведених вище рекомендацій та прикладів можна зробити висновок,

що підсумкове та формувальне оцінювання часто використовують схожі

завдання та тестування. Наприклад, семестрова контрольна робота надає оцінку

результатів навчання учня за семестр та може бути використана для

формувального оцінювання в ракурсі аналізу поточного стану вивчення мови

після якого є можливість встановити цілі для подальшого навчання. Інший

приклад - це робота над проєктом: за результатами презентації проєкту

виставляються оцінки учням (підсумкове оцінювання), а під час роботи над

проєктом вчитель має нагоду провести спостереження для формувального

оцінювання і використати зібрані дані для надання обґрунтованого коментаря.

Щодо перевірки зошитів

У початковій школі (1 – 4 класи) зошити перевіряються після кожного

уроку у всіх учнів. У 5 – 9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень. У

10 – 11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким

розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів. До

виправлення помилок у письмових роботах учителі можуть підходити

диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості

відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти помилки

власноруч; підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму

помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею; позначати

рядок, в якому є помилка, на полях з метою самостійного пошуку та виправлення

помилки учнями. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу

«Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково

допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».

Зошити підписуються виучуваною мовою. Поділ класів на групи здійснюється

відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від

20.02.2002 № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на

групи з 8 – 10 учнів у кожній (не більше ніж 3 групи); при вивченні іноземної,

що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27

учнів ділиться на 2 групи.